Служба безпеки України оголосила лідеру руху антивакцинаторів України Остапу Стахіву підозру і заявила, що він вів переписку про захоплення влади в Україні з громадянами Росії. Для більшості українців Остап Стахів став відомим саме після провокацій на тему вакцинації в різних містах України. А от для львів’ян цей персонаж був знаний своєю неоднозначною репутацією ще задовго до слави головного «антивакса» країни.
36-річний Остап Стахів з юних років намагався стати видатним політиком. Але його амбіції та мрії не просунулись далі сміттєвого контейнера, у який його кілька років тому кинула група невідомих чоловіків, вказавши на реальне місце Стахіва у політиці.
З контейнера Стахів вибрався, але йому так і не пощастило стати ані мером Львова, ані депутатом, ані навіть локальним політиком. Однак тепер він в певному сенсі – зірка, самопроголошений «народний мер Львова» і лідер руху, головна небезпека якого – розхитування ситуації в державі.
ZAXID.NET поспілкувався з людьми з оточення Стахіва та зібрав усю доступну інформацію про найвідомішого провокатора.
Стахів-націоналіст
У ЗМІ прізвище Стахіва вперше почало звучати на початку 2000-х. У 2005 році юний уродженець Ходорова, племінник відомого українського бандуриста Остапа Стахіва очолив Жидачівську районну організацію партії «Свобода». У цей період Стахів здобував економічну освіту у Львівському аграрному університеті за спеціальністю «менеджмент організації». Саме очолюючи осередок «Свободи» у Жидачеві, Стахів протягом трьох років набирався досвіду, вчився риторики та готувався стати політиком. Не виключено, що саме дядько Остапа Стахіва, маючи чимало корисних зав’язків, познайомив племінника з політикою та допоміг зробити перші кар’єрні кроки. Сам Остап Стахів-старший теж мав певні політичні амбіції, які реалізував, одноразово ставши депутатом Львівської обласної ради від «Свободи» у 2010 році.
У 2007 році Остап Стахів-молодший вперше намагався потрапити у парламент за списком «Свободи», однак його зняли з реєстрації через невказане місце праці. Вочевидь, проблеми з декларацією своїх доходів у Стахіва почались ще в юності.
Остап Стахів разом зі своїм рідним дядьком Остапом Стахівим-старшим, народним артистом України
У 2008 році Остап Стахів покинув партію «Свобода» і очолив Львівський міський осередок «Української партії», якою керував Олег Олійник. Сам Стахів тоді розповідав, що зі «Свободою» у нього нічого не вийшло через «певні розбіжності у поглядах».
Керуючи львівським осередком «Української партії» він проводив різні акції, зокрема під Генконсульством Росії, у Львівській облраді тощо. Тоді ж Стахів почав заявляти, що бореться за права трудових колективів та простих людей. Цю риторику він вживатиме і пізніше, у 2021 році, проводячи провокації у лікарнях та антивакцинаторські протести в Києві.
Восени 2010 року під час місцевих виборів у львівському осередку «Української партії» виник розкол і частина членів партії звинуватили Остапа Стахіва у продажі місць в партійному списку. В жовтні центральна рада партії прийняла рішення відкликати усіх кандидатів львівського осередку «Української партії» та виключити з партії Остапа Стахіва. Офіційно Остапа Стахіва виключили з партії за «шахрайські, авантюристичні дії та привласнення коштів організації та продаж місць в партійному списку».
Після скандального виключення з «Української партії» і маючи доволі неоднозначну репутацію, Остап Стахів не полишає надій стати справді великим політиком. Він починає спілкуватись з різними політсилами, у тому числі з партією «Батьківщина», в обласному осередку якої у цей період також виник розкол. Втім участь у дрібних провокаціях не допомагає ні з самореалізацією, ні з достойним «заробітком». У цей період дядько Стахіва стає депутатом Львівської облради від «Свободи», але племінник у партію не повертається.
Натомість в 2011 році Остап Стахів створив і очолив громадську організацію «Національний фронт». Її назва повністю збігалася з популярно праворадикальною націоналістичною партією Жана-Марі Ле Пена у Франції. У цей період Стахів виступав проти чинної влади, давав надихаючі інтерв’ю журналістам, де розповідав про «відродження духовної, економічної та політичної потуги України». При тому фінансував подібні виступи перед ЗМІ вочевидь не сам Остап Стахів, бо на той період він все ще ніде не працював.
Стахів – борець
У 2012 році Остап Стахів створює один з найдовготриваліших своїх проектів, який проіснував майже 10 років. Так, Стахів реєструє нову ГО «Ідея нації», назва якої співзвучна із символом праворадикальних рухів. Основною ідеєю своєї організації Стахів називає будівництво держави «справедливого ладу та боротьбу за національні та соціальні права».
У 2013 році Остап Стахів пробує потрапити у Львівську обласну раду від Городоцького району. Стахів йде кандидатом у депутати у складі Української республіканської партії, і хоч пройти в ЛОР йому не вдається, стосунки з цією політсилою він ще кілька років підтримуватиме.
В 2014 році Остап Стахів вдруге і знову безуспішно намагається пройти до Верховної Ради – цього разу як самовисуванець. Невдачі на виборах не зупинили юного діяча і він спрямовує свої зусилля на участь у вуличних акціях. 2014 рік був дуже сприятливим для такого роду діяльності. Остап Стахів разом з ГО «Ідея нації» організовував гучні акції протестів на різні теми. Він зрозумів, що з’явитись десь вчасно і у вдалий час – це хороша стратегія. Так, Стахіву вдалося взяти участь в захопленні Львівської ОДА під час протестів 24 січня.
Влітку 2014-го Остап Стахів провів перфоманс під стінами апеляційного суду на площі Соборній у Львові. Разом з прибічниками свого руху Стахів приніс під суд труну та намети, вимагаючи від суддів звільнити з СІЗО львів’янина Романа Куриласа, звинуваченого у крадіжці. Цю акцію Остап Стахів назвав «суддівським майданом», намагаючись провести паралель з подіями, що відбувались тоді у Києві.
Остап Стахів з іншими членами «Ідеї нації» вимагав звільнення ДАІ Львівщини Олександра Хутняка у 2014 році
Уже незабаром Стахів разом з ще десятком своїх прибічників увірвався в кабінет тодішнього голови ДАІ Львівщини Олександра Хутняка з вимогою звільнитися з посади. Під час перепалки біля управління ДАІ в Остапа Стахіва виник конфлікт з керівником «Правого сектора» Ігорем Коцюрубою, в результаті якого Коцюруба дав копняка Стахіву.
У 2015 році Остап Стахів заявляє, що балотуватиметься на посаду міського голови містечка Винники, що біля Львова. На посаду мера Стахів пішов від Української республіканської партії, однак набрав менше 3% голосів виборців. На цих виборах Остапа Стахіва називали технічним кандидатом екс-мера Винників Сергія Уварова, який, до речі, також не став мером Винників.
Після чергової невдачі на виборах Остап Стахів продовжує несподівано з’являтись на різних дрібних акціях протесту. У 2016 році невідомі викинули Стахіва у смітник неподалік офісу «Ідеї нації» на вул. Вороного.
Упродовж 2017-2018 років Остап Стахів продовжує займатися різними активностями. Він дає лекції студентам-медикам в Івано-Франківську, де різко висловлюється проти мусульман, збирає прес-конференції проти забудовників, прокурорів, перекриває дороги. Акції Остапа Стахіва майже не висвітлюють ЗМІ, вважаючи його професійним провокатором та активістом, який проводить протести за гроші.
У 2019 році Остап Стахів втретє намагається потрапити до парламенту – цього разу він знову йде на вибори як самовисуванець. За півтора тижня до виборів він заявив, що йде другим серед кандидатів в окрузі, поступаючись лише на 0,7% фавориту. При цьому Стахів послався на дані «незалежного соціологічного опитування». За три дні до виборів Стахів вдруге опублікував дані опитування, які показували його перемогу із 18,1%. Звісно, фейкові дослідження не допомогли Стахіву стати депутатом, але таки подарували йому кілька додаткових відсотків.
Попри численні намагання увірватись у велику політику Остап Стахів ніколи не був популярним і його не сприймали всерйоз. Його прізвище раз в ніколи вигулькувало у заголовках ЗМІ після чергових сумнівних акцій, а у соцмережах про Стахіва знали хіба що родичі та кілька десятків однодумців.
Однак все різко змінилося з приходом пандемії коронавірусу у 2020 році. У житті Остапа Стахіва нарешті з’явились визнання, гроші і популярність. Ще взимку Остап Стахів проводить акції на підтримку фермерів і навіть з’являється на спільній акції проти земельної реформи з нардепом Олегом Синюткою під Верховною Радою. А вже навесні йому доведеться забути про землю, фермерів, забудовників і взятися за розбудову потужної мережі антвакцинаторів.
Стахів-антивакцинатор і Росія
Навесні 2020 року Остап Стахів публікує відео у соціальних мережах, заявляючи, що пандемія – це вигадка, а цифри про захворюваність і смерті від коронавірусу – брехня. Він маніпулює цифрами щодо смертності від ковіду у Європі і закликає людей не вірити владі. Тоді ж Стахів починає закликати людей не носити маски, а будь-які карантинні обмеження називає намаганнями порушити конституційні права. Стахів умисно заходить у громадський транспорт, лікарні та заклади без маски, провокуючи конфлікти. У своїх зверненнях він посилається на сумнівні дослідження та інформацію від різних антивакцинаторів. І ось у цей період популярність Стахіва у соцмережах починає стрімко рости. Його як і справжні прихильники, так і сторінки-боти, починають активно шерити і коментувати усі його дописи у Facebook, та нагнітати ситуацію.
Стахів створює організацію «Права людини», проголошує себе «народним мером Львова» і дуже швидко знаходить своїх прихильників-антивакцинаторів в різних містах України. Разом з прибічниками він створює сторінки «Права людини» у всіх можливих соцмережах, просить жертвувати йому гроші на картку та обіцяє надати усім бажаючим посвідчення журналіста. До речі, сам Стахів називає себе «вільним журналістом» і використовує це «звання» кожного разу, коли намагається вчинити провокації у лікарнях, у відділку поліції чи у дитсадку.
Перед місцевими виборами восени 2020 року Остап Стахів реєструє політичну партію «Ідея нації» і оголошує, що веде партію у Львівську міську раду, а сам балотується на мера Львова. У списку «Ідеї нації» до міської ради – безробітні, вчителі, лікарі, серед відомих у Львові – лише дядько-бандурист Остап Стахів. В цей період Остап Стахів-молодший активно проводить провокації, поширює неправдиву інформацію про пандемію коронавірусу, вакцинацію та різноманітні конспірологічні теорії. Рух «Права людини» дуже швидко розростається, а нові відео Стахіва з’являються у його соцмережах щоденно.
На місцевих виборах у Львові за Стахіва проголосувало лише 826 виборців, і хоч це об’єктивно дуже мало, йому все вдалося обійти чотирьох з 17 претендентів.
Уже після виборів восени 2020 року Остап Стахів підтримав провокатора з Хмельницького Віктора Вікарчука, який намагався створити фейкову міську раду після програшу на виборах мера. На вибори Вікарчук йшов від партії «Опозиційна платформа «За життя». Віктор Вікрачук – не єдиний друг Остапа Стахіва з партії Юрія Бойка та Віктора Медведчука. Ще одна соратниця Остапа Стахіва Олена Фаіст з Черкас відверто заявляла, що отримує гроші для проведення антивакцинаторських акцій з Росії. Остап Стахів також товаришує з херсонським проросійським активістом Кирилом Стремоусовим, якого неодноразово звинувачували у проплачених провокаціях. Окрім того, Стахів співпрацює з Олександром Надьожою – проросійським антивакцинатором з Миколаївщини, прихильником «ОПЗЖ». Серед прихильників Остапа Стахіва – звинувачена у державній зраді екс-народна депутатка Надія Савченко.
Під час карантину у Львові Остап Стахів з прихильниками постійно проводить акції проти вакцинації та носіння масок. 1 грудня 2020 року Остап Стахів з прихильниками проводить акцію проти вакцинації біля пам’ятника Данилу Галицькому і отримує штраф за порушення карантину (тоді у Львові були заборонені масові заходи). Цей протокол поліції, які і всі наступні, він з легкістю скасовує у суді.
В березні 2021 року Остап Стахів без маски увірвався з інфекційне відділення лікарні в Іршаві, що на Закарпатті, намагаючись показати, що коронавірус – вигадка, а хворих в лікарні немає. Він не отримав жодного покарання за цю провокацію.
Протягом літа 2021 року Остап Стахів розширив мережу своєї антивакцинаторської організації «Права людини» на територію всієї України. А восени йому вдалося провести масштабну антивакцинаторську акцію у Києві. Людей в столицю організовано звозили автобусами, де роздавали їм брендовані прапори «Права людини» та плакати. Такі успіхи ще більше розпалили громадську активність Стахіва і він почав влаштовувати провокації у школах та дитсадках Львова та інших міст. Він не соромиться висловлювати підтримку проросійським активістам, як от Олені Фаіст, під час обшуків у неї вдома.
Остап Стахів регулярно знімає відео та робить стріми, просуваючи свої ідеї
Провокації Остапа Стахіва майже не транслюють українські ЗМІ, водночас він виступає на проросійських «КРТ», «17 каналі» у YouTube.
Одна із останніх акції Стахіва відбулась на початку листопада. Стахів разом з соратниками Олександром Надьожою та Віктором Серенковим увірвалися в ліцей у місті Єзупіль на Прикарпатті. Вони вимагали у керівництва навчального закладу повернути на роботу вчительку, яку відсторонили через відмову вакцинуватися чи робити ковід-тести.
16 листопада Служба безпеки України повідомила Остапу Стахіву про підозру в намаганні повалити конституційний лад у державі. СБУ не повідомляє деталі цієї справи, але наголошує про наявність доказів, що антивакцинаторський рух в Україні влаштували спецслужби Росії. СБУ навіть оприлюднила фрагменти переписки Стахіва та його прибічників у Viber про плани вчиняти теракти та захопити владу в країні.
Остап Стахів після кількагодинних обшуків у квартирі в центрі Львова
Після вручення підозри на підтримку Остапа Стахіва у Львів приїхали Кирило Стремоусов, Олександр Надьожа та інші діячі антивакцинаторського руху.
Звідки гроші?
За словами самого Стахіва, гроші на акції та діяльність організації «Права людей» він отримує на свій рахунок в банку від небайдужих прихильників. Він постійно просить надсилати йому гроші у своїх відеозверненнях та дописах у соцмережах. Втім працівники Служби безпеки переконані, що на провокації Стахіву скеровують «пожертви» не прості люди з соцмереж і не віддані фанати, а зацікавлені у розхитування ситуації в України представники РФ.
Одразу кілька людей, які у різний час співпрацювали з Остапом Стахівом, анонімно повідомили ZAXID.NET, що основну фінансову підтримку Стахів отримує від представників проросійської партії «Опозиційної платформи «За життя». У 2019 році на Стахіва відкривали виконавче провадження через несплату податків. Зараз доходи Остапа Стахіва знову перевіряє податкова інспекція.
36-річний Остап Стахів офіційно є одноосібним власником і керівником компанії «Добра ідея» зі статутним капіталом 1000 грн, яка займається консультаціями з питань комерції. Разом з татом Василем Стахівим і дядьком Остапом Стахівом він також є керівником кількох громадських організацій «Ідея нації» та «Народне телебачення». Окрім того, Остап Стахів є співзасновником ГО «Ідея-Хаб» разом з львів’янинами Віталієм Рогознянським та Олександром Шебеко. Разом із батьком та дядьком Стахів є засновником ГО «Асоціація підприємців Львівщини». Офіційно керує цією організацією Ростислав Пшемінський. Однак він заявив у розмові із ZAXID.NET, що уже не співпрацює зі Стахівим, і залишається керівником цієї організації лише на папері.
Остап Стахів винаймає квартиру на вул. Франка, 60 у Львові, а офіційно досі зареєстрований у рідному Ходорові. Він неодружений і не має дітей.
На момент, коли до Остапа Стахіва прийшла СБУ, у нього вже було понад 23 тис. підписників в Telegram, 70 тис. фоловерів на YouTube та тисячі прихильників в Instagram. Він встиг вибудувати чималу мережу прихильників, переконуючи людей в справжності різних конспірологічних теорій. Адепти Стахіва вважають його журналістом, хоч до журналістики він не має жодного відношення. Ймовірно, прихильники Стахіва продовжать проводити акції на його підтримку і можуть намагатись зривати судові засідання у його справі. Наразі в Україні не засуджено жодного із лідерів антивакцинаторських рухів, чи зможе Остап Стахів стати першим стане відомо вже невдовзі.
***
Оновлено. 17 листопада Остап Стахів не прийшов на судове засідання, де йому мали обрати міру запобіжного заходу. Відомо, що зараз він перебуває в лікарні у місті Свалява на Закарпатті.
Ми використовуємо