«Пан» і «пані»: філологиня пояснила, коли доречно використовувати ці звертання

Деякі українці сумніваються, чи доречно використовувати звернення «пан» і «пані», вважаючи, що вони можуть бути сприйняті неправильно. Дехто вважає, що так можна називати лише поважних членів суспільства, а до інших звертатися «чоловіче», «жінко» або «шановний/шановна».

Проте «пан» і «пані» – цілком доречне звернення до будь-кого, вважає філологиня Ольга Васильєва, пише УНІАН.

«Звертатися до людини за її статтю («чоловіче», «жінко») – некультурно і неприйнятно в жодній цивілізованій країні. А після звернення “шановний” або “шановна” зазвичай починається сварка», – написала Васильєва.

Філологиня навела як приклад українську літературу, в якій словами «пан» і «пані» українці часто зверталися один до одного, незалежно від того, до яких верств суспільства вони належать:

1. «А втім, як знаєш, пане-брате, не дурень, сам собі міркуй» (Тарас Шевченко)

2. «Прощавайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці» (Григорій Квітка-Основ’яненко)

3. «Наїхали до Марусі козаченьки в гості, – Марусенько пані! Чи є твій пан вдома?» (Панас Мирний)

Також Ольга Васильєва згадала звертання «добродій» і «добродійка»: у тлумачному словнику вони позначають дорослу людину з привілейованих верств суспільства і мають більш пафосний, «книжковий» відтінок, тобто в усному мовленні ці звертання трапляються нечасто.