У Львові обговорювали подолання негативних стереотипів щодо дітей із закладів опіки

У Львові у загальноосвітній школі-інтернат №2 у п’ятницю, 16 лютого, реалізували міні-проект «Time for Tea», під час якого випускники інтернатних закладів та вихованці дитячих будинків сімейного типу із волонтерами та представники влади за чаєм обговорювали проблему, яка їх особливо хвилює – штучну ізоляцію дітей, які проживають в закладах опіки, від їх ровесників і суспільства загалом. Про це повідомила прес-служба Львівської міськради.

Ініціатором проекту є керівниця громадської організації «Турбота в дії» Ярина Поніжай. У межах організації створено клуб, до якого входять волонтери, учні шкіл-інтернатів та звичайних шкіл, а також просто небайдужі підлітки. Вони вирішили започаткувати обговорення проблем, які найбільше турбують вихованців закладів опіки. Найбільш болючими для них, як виявилося, є численні негативні стереотипи, з якими довдоиться зіштовхуватися у повсякденні.

«Ця стіна, ці стереотипи – це все відлуння ще часів Радянського союзу, де ми чули про інтернат лише негатив. Упродовж багатьох років створювався певний образ жахіття, бруду, знущання, сліз. І ніде не говорилося про любов, доброту, вільне спілкування, розуміння. Тобто історично в людей склалося таке відношення до інтернату», – зазначила директорка департаменту гуманітарної політики ЛМР Галина Слічна.

Вона акцентувала на тому, що зараз ситуація змінюється, і про це може свідчити досвід власне львівської школи-інтернату №2.

«Приємним є те, що великі зміни відбулися вже в цій установі, в якій діти стали іншими, почали себе почувати по-іншому, можуть висловлювати свою думку, а ще приємніше – що ви, вийшовши звідси, повернулися сюди і хочете робити зміни. Саме цей заклад, де ми організували навчання і проживання зовсім в іншому форматі, дав зрозуміти громаді міста Львова, що це крутий заклад.

Ми працюємо над тим, щоб вже з вересня були ще позитивніші зміни. Бо немає бути клейма, що це дитина-сирота чи дитина, позбавлена батьківського піклування, чи дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Двері завжди мають бути відкриті для всіх дітей, без винятку і поділу», – зазначила Галина Слічна.

Серед можливих шляхів вирішення проблеми учасники обговорення виділили такі: змінити підхід до функціонування дитячих інтернатних закладів, сприяти інтеграції вихованців інтернатів з рештою дітей, організовувати спільні події для дітей різних соціальних груп та поширювати серед населення більше актуальної інформації про інтернати. Реалізовувати ці кроки закликали не лише соціальні служби міста, але й громадські організації та небайдужих мешканців.