З’явилися чудові передумови для співпраці у трикутнику Україна-Росія-ЄС, – експерт

Сьогодні з’явилися чудові передумови для співпраці у трикутнику Україна-Росія-ЄС, про які ще півроку тому ми могли лише мріяти. І головне – не повернутися на рейки ідеологізованих, конфронтаційних підходів. А якщо у трикутнику Київ-Москва-Брюсселбуде створено територію справжнього партнерства і взаємодії, повернення до нового протистояння і нової «холодної війни» на сході Європи буде просто неможливим, – переконаний генеральний директор Центру міжнародних та порівняльних досліджень Анатолій Орел.

Про це 15 червня він повідомив під час Міжнародної конференції у Львові на тему «Взаємодія у трикутнику Україна-Росія-ЄС: чи є можливою синергія?».

«Завдяки новим підходам на наших очах змінюється на краще парадигма взаємин Києва з Євросоюзом. У попередні роки домінувала така тенденція: Україна намагалась виклянчити від європейців так звані «сигнали про перспективу членства», а ЄС, ухиляючись від відповіді, винаходив для України сурогати – спочатку «європейське сусідство», потім – «східне партнерство». При цьому ЄС ставив Києву внутрішні завдання, а українська влада робила вигляд, що старанно їх виконує», – наголосив Анатолій Орел.

З його слів, сьогодні ситуація змінилася: діалог між Україною та ЄС поступово входить у площину прагматичної взаємодії двох рівних партнерів.

«Україна наближається до Європи не тим, що виконує нав’язані ззовні «домашні завдання», а тим, що самостійно ставить перед собою цілі в контексті реформування суспільства, самостійно їх досягає. Тим самим ми маємо реальну перспективу за короткий час стати набагато ближче до Європи, ніж за всі попередні роки тупцювання на місці», – сказав експерт. Водночас він зауважив, що «два конкретні проекти, що стоять на порядку денному відносин Україна-ЄС, мають велике значення і в контексті взаємин Україна-Євросоюз-Росія».

«Перший проект – це, безумовно, створення передумов для безвізового режиму в’їзду в ЄС. Ми бачимо, що процеси лібералізації візового режиму у відносинах Києва та Москви із Брюсселем йдуть паралельно. В обох випадках в ЄС є країни-локомотиви і країни, що гальмують ці процеси. Водночас останні сигнали з боку Євросоюзу у цьому контексті насторожують. Нам обіцяли, що план дій безвізового режиму для громадян України буде обговорено на міністерській зустрічі ЄС 3 червня, але обговорення так і не відбулося. Раптом змінено назву пропонованого документа – замість Дорожньої карти, як це було для всіх східноєвропейських країн, пропонується План дій. Цей План дій обіцяно ухвалити на Самміті Україна-ЄС у жовтні, проте політичного рішення ЄС про це так і немає», – каже А.Орел.

Одною з причин «такої затримки», на його думку, є те, що Євросоюз «усвідомлює: в Україні до влади прийшла команда, здатна у найкоротші терміни виконати всі технічні завдання, що будуть міститися у Плані дій, після чого ЄС буде змушений реально виконати свої обіцянки і скасувати візовий режим».

«Не секрет, що чимало країн Євросоюзу хотіли б якомога відтягти у часі прийняття цього рішення. Дещо насторожує також і відсутність реакції з боку ЄС на російські ініціативи у цій сфері, що пролунали на останньому Самміті ЄС-Росія в Ростові-на-Дону. Мій висновок такий: Києву та Москві було б варто об’єднати зусилля у лобіюванні в європейських столицях безвізового режиму для власних громад. Вже зрозуміло – у цій шляхетній справі ми не є конкурентами, а насправді – сидимо в одному човні… Другий проект – це поглиблена зона вільної торгівлі між Україною та ЄС», – зауважив експерт.

Він процитував російського економіста Сергія Глазьєва, який заявив: «Створюємо велику зону вільної торгівлі від Брюсселя до Владивостока, тоді всі питання вирішуються».

«Ця заява є дуже показовою. Вона свідчить, що насправді економічні процеси на схід і захід від українських кордонів не є антагоністичними, вони в принципі можуть бути взаємосумісними. І якщо творення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС підштовхне аналогічні процеси у відносинах Москви та Брюсселя, і дійсно буде створено зону вільної торгівлі у трикутнику Україна-ЄС-Росія, це стане подією глобального значення», – запевнив А.Орел.

Також він зауважив, що Україна має дуже ретельно проаналізувати нові елементи, що з’явилися в діалозі Європейського Союзу та Російської Федерації.

«На останньому Самміті Росія-ЄС було проголошено ініціативу «Партнерства заради модернізації». Вважаю, що подібна ініціатива не була б зайвою й у діалозі Києва та Брюсселя, особливо, враховуючи курс президента Януковича на інноваційний розвиток економіки. Чесно кажучи, ми в Центрі досить стримано оцінюємо готовність країн ЄС до передачі чи то Росії, чи то Україні найсучасніших технологій, але принаймні перед Брюсселем питання у такому форматі поставити варто», – зауважив Анатолій Орел.

З його слів, ще одна ініціатива має стати об’єктом уваги української дипломатії: російсько-німецька пропозиція щодо створення комітету Росія-ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки на міністерському рівні.

«Україна має, на мій погляд, подумати про аналогічні пропозиції, але у тристоронному форматі», – додав він.

Нагадаємо, 15 червня у Львові пройшла Міжнародна конференція «Взаємодія у трикутнику Україна-Росія-ЄС: чи є можливою синергія?», організована Центром міжнародних та порівняльних досліджень. Водночас, як заявляв під час конференції А.Орел, вплив ЄС і НАТО на світ різко звузився.