Богдан Шиба: Для Луцька готовий працювати до останнього подиху

Мер Луцька Богдан Шиба – держслужбовець з 20-річним стажем, архітектор за фахом та управлінець за покликанням. Він готовий працювати для рідного міста скільки буде потрібно, хоч до останнього подиху. Він вважає, що незабаром Луцьк зміниться на краще, а лучанам стане затишно і комфортно жити в рідному місті. Про це та чимало іншого Богдан Шиба розповів в ексклюзивному інтерв’ю ZAXID.NET.

- Що спонукало Вас балотуватися на посаду міського голови Луцька?    

- Я відчув у своїх силах та за підтримки лучан, які вірили в мене і голосували за мене, змінити ситуацію в місті на краще. Найбільше це стосувалося порядку у використанні майна і землі, реконструкції доріг, дахів і системи житлово-комунального господарства. Я вже більше 20 років на державній службі і є фахівцем у цьому. Тому до останнього подиху - навіть не до пенсії, а саме до останнього подиху буду працювати у системі державного управління. Це справа мого життя.

- Яку спадщину Вам залишив попередник? Які нагальні потреби має місто?

- Пам'ятаєте сумнозвісну чиновницьку притчу «про три конверти»? Це про те, як прийшовши на посаду, усі недоліки треба звалювати на попередників. Можливо, це легкий спосіб самозаспокоєння, однак - малоефективний. Стартувати в окремих галузях доводилося не просто з нульової позначки, а й часто зі знаку «мінус». Головним для мене було якомога швидше перейти від роботи в «пожежних умовах»: коли боргів стільки, що не знаєш з якого починати; коли всі служби налаштовані на латання ям і дір без жодного контролю за витрачанням коштів; коли на одній вулиці за рахунок занедбання околиць Європа; коли майно і земля - вже невідомо чиї або «відомо чиї», але місту від того жодної користі і т.д. до системної, продуманої і прогнозованої діяльності усіх ланок міської влади. Проте, найгірше те, що було багато боргів, особливо в житлово-комунальній сфері. Їх навіть важко було інвентаризувати. Не те, щоб розрахуватися, а всі одночасно знайти. Але найгіршими виявились не прямі фінансові борги - а певні зобов'язання, результати котрих випливають і нині.

- Ви більше півтора року є міським головою Луцька. Що із Вашої передвиборчої програми вдалося за цей час виконати? 

- Що стосується лучан, то, насамперед, завдяки формуванню департаментів за напрямками діяльності, утворенню дозвільного центру, який відповідав би сучасним вимогам, дещо вдалося спростити умови прийому громадян і скоротити терміни вирішення їх проблем, полегшили процедури реєстрації та отримання дозволів підприємцями. Як результат, поява довіри з боку підприємств і підприємців до влади дозволила вже до кінця  2006-го року практично розрахуватися з боргами, що залишилися «у спадок», і вперше розпочали фінансування харчування школярів молодших класів. Перевиконання бюджету міста становило більше 9 мільйонів гривень. Добра тенденція збереглася  і у 2007-му році. З початку року місто заробило додаткових більше 15 мільйонів гривень, які будуть використані для завершення реконструкції пологового будинку, на ремонти дахів та інженерних мереж багатоквартирних будинків.

Ми активно працюємо над створенням реєстру нерухомості та впорядкуванням земельних стосунків у місті. У Луцьку пройшов уже третій земельний аукціон. До речі, ми одні з перших в Україні розпочали проводити земельні торги у формі аукціонів. З двох попередніх отримано понад 40 мільйонів гривень. Наразі відповідні служби працюють над створенням нового генерального плану міста, він має бути завершений уже на початку наступного року.

Щодо найпроблемнішої галузі міського господарства - житлово-комунальної сфери, то міська рада ще в 2006-му році затвердила напрямки її реформування. Зокрема: рішенням виконкому встановлено єдиних надавачів житлово-комунальних послуг, зобов'язано підприємства-надавачів послуг укласти прямі договори з мешканцями будинків, щоб юридично закріпити пряму відповідальність за якість робіт.  Таким чином, у Луцьку завершилась епопея відносної відповідальності комунальників перед мешканцями. Справа в тому, що багато років поспіль і ДКП «Луцьктепло» і КП «Луцькводоканал» несли відповідальність за подачу тепла і води лише в мережах, а за водо- й теплопостачання в багатоквартирних будинках піклувались ЖЕКи. Така  розпорошеність стала однією з причин неякісних житлово-комунальних послуг, тим часом як вода, газ, тепло і світло - весь спектр комунальних благ - повинні мати господарів. ЖЕКи ж повинні турбуватися про утримання будинків і прилеглої території. Це початок реформи у ЖКГ, адже від того, як йтимуть справи у комунальній галузі, залежатиме порядок у місті.

- На ремонт луцьких доріг місто позичало гроші в банку. Наскільки завдяки цьому рішенню вдалося змінити ситуацію з міськими дорогами?

- Почну з того, що отримати муніципальну позику місту вдалася завдяки присвоєнню Луцьку довготермінового кредитного рейтингу, який визначено як стабільний і гарантує достатню фінансову спроможність обласного центру виконувати платіжні зобов'язання. Відтак, місто скористалося правом випустити облігації внутрішньої позики на 10 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на будівництво доріг та реконструкцію дахів багатоквартирних будинків. Бюджетних коштів 2006 року вистачило лише на розрахунки за мільйонні борги попередніх років і сякий-такий ямковий ремонт основних вулиць. Проте одночасно велася серйозна підготовка до роботи у 2007-му році. Цьогоріч з різних джерел було передбачено на будівництво, ремонти і експлуатацію луцьких доріг майже 15 мільйонів гривень. Ремонт доріг - першочергове завдання для міської влади, адже з 1994 року в Луцьку практично не було збудовано жодного квадратного метра дороги, велись тільки малоефективні ямкові ремонти. Крім того, в першому півріччі цього року передбачено необхідну техніку для ремонту, очищення, миття вулиць на 3,5 мільйонів гривень, а в складі підприємства «Спецкомунтранс» утворено виробничий підрозділ для експлуатації доріг. Все це дозволило розпочати саме будівництво нового дорожнього покриття на вулицях міста. Нове дорожнє покриття передбачене на вулицях Глушець, ім. Карпенка-Карого, Набережній. На інших вулицях нове покриття з'явиться на найбільш пошкоджених ділянках.

- Богдане Павловичу, яким Ви бачите Луцьк в майбутньому? Назвіть перспективні напрямки розвитку міста?

- Насамперед наше місто є перспективним через те, що у ньому багато молоді, студентів. Ну, а те, що вони, закінчивши навчання, поїдуть у більші міста чи в інші країни, - нормальний процес. Так у всьому світі відбувається, молодь шукає нові можливості самовираження. Тим часом будуть нові студенти. Головне, щоб вони були залучені до якогось активного життя. Луцьк є університетським містом, зі своїми традиціями та здобутками. У вересні Президент України Віктор Ющенко, перебуваючи у Луцьку, присвоїв Волинському державному університету статус національного. Наразі ж Луцьк має досить прогресивний, європейський імідж. Місто володіє потужним економічним, інтелектуальним потенціалом.  Наше місто - діловий партнер багатьох міст не тільки України, але й близького та дальнього зарубіжжя. Місто підтримує тісні ділові та культурні стосунки з польськими містами Любліном, Жешувом, Замостю, Ольштином, Торунем, білоруським Брестом, російським Сочі,  китайською провінцією Хунань, парагвайським Енкарнасьоном та іншими. Наші стосунки з окремими містами переросли в економічні, вони набувають ділових рис. Проте Луцьк, як одне із найдревніших міст України, не повною мірою використовує свої туристичні можливості і ресурси для розвитку економіки міста та поліпшення добробуту населення. Вирішення проблем саме розвитку туризму є одним із пріоритетних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування обласного центру Волині. Ми плануємо створити якісний туристичний продукт, здатний задовольнити туристичні потреби як зовнішнього, так і внутрішнього туриста.  

- Ви стверджуєте, що Луцьк приваблює студентів, молодих спеціалістів. Чи мають вони умови та бажання залишитися тут? Чи будуються в місті нові житлові райони, які б вирішили найболючіше сьогодні для молоді питання - житло? 

- Найголовніше завдання, до виконання якого ми готувалися, починаючи з минулого року, - це розробка і впровадження програми забезпечення лучан житлом.  Планується запровадити систему відрахувань до спеціального фонду міської ради, за рахунок яких введемо безвідсоткове кредитування будівництва житла для молодих сімей. Протягом 2006 року обсяг інвестицій, освоєних на будівництві житла, склав 183.1 мільйона гривень, а за перше півріччя 2007 року - вже 98 мільйонів гривень. Якщо оперувати цифрами, то я можу сказати, що в порівнянні з першим кварталом минулого року ріст обсягів введеного житла у першому півріччі 2007 року становить 374%, введено в експлуатацію 22.2 тис. кв м житла.  За кошти бюджету міста був побудований і в кінці 2006 року введений в експлуатацію 59-квартирний житловий будинок для працівників бюджетної сфери міста. В рамках програми «Житло для молоді» у 2007 році введено в експлуатацію 20-квартирну секцію та  продовжується будівництво 36-квартирної секції 56-квартирного житлового будинку. 

- Як влада Луцька здійснює промоцію міста?

- Щодо безпосередньо органів самоврядування, то основою діяльності виконавчих органів Луцької міської ради є сучасна модель управління, що базується на міжнародних стандартах якості  EN ISO 9001. А щодо міста, то  найближчим часом ми плануємо випустити презентаційний диск обласного центру Волині. На  сьогоднішній день наші фахівці розробили мультимедійну презентацію «Туризм в Луцьку» двома мовами - українською та англійською. Також розроблено та видано інформаційний буклет туристичного спрямування польською мовою «Про древній Луцьк». Крім того, світ побачило і більш узагальнене видання  - двомовний інформаційний буклет про Луцьк. Ще інформацію про наше місто можна прочитати у путівнику  «Євротрикутник дружби». Уже готується до друку художньо-публіцистичний буклет туристичного спрямування «Луцьк - місто для Вас», який буде видано трьома мовами - українською, англійською та польською. У нас виготовлено два рекламні банери, які ми розміщуємо, якщо відбувається якийсь захід за підтримки міської ради. Крім того, з більш повною інформацією про місто можна ознайомитися як на офіційному сайті міськради, так і на сайтах проекту «Євротрикутник дружби» та Люблінського центру міжнародної економічної співпраці партнерства міст для бізнесу.

- Яким є бренд міста? Що робиться владою для збереження історичної спадщини Луцька? 

- З гордістю можу сказати, що брендом Луцька є Луцький замок, який входить  в десятку найдавніших фортифікаційних споруд Західної Європи та, до речі, він був представлений на відзначення як одне із 7 чудес України.

Луцьк - місто, де переплелися рiзноманiтнi етноси та релiгiйнi течiї. Майже поруч знаходяться православна Покровська церква i католицький костел, лютеранська кiрха i єврейська синагога - пам'ятки архітектури ХІІ-ХVIII століть.

Генеральний план Старого міста, тобто Історико-культурного заповідника «Старе місто», із врахуванням історичних традицій забудови міста, збереженням та відновленням його історичного центру ввійде в Генеральний план Луцька, який буде затверджено на початку наступного року. 

Хочу сказати, що фінансування історичних пам'яток в Луцьку не є на достатньому рівні, хоча у 2006 році уряд вперше за останні десятки років виділив чималу суму - 4 мільйони гривень - на реставрацію пам'яток.

- Богдане Павловичу, Волинська та Львівська області поруч. Чи існує якась співпраця між Львовом та Луцьком? 

- Знаєте, коли кажуть Західна Україна, то під негласною столицею завжди розуміють Львів. Якщо пригадати українські неписані закони «добросусідства» (посміхається - Авт.), то сусіди один одному завжди заздрять. Так от, хочу з впевненістю сказати, що на противагу всім законам «добросусідства», ми не просто добрі сусіди, а добрі приятелі. Співпраця між нашими регіонами не може не існувати, оскільки надто багато нас пов'язує: спільні сторінки історії, культурна спадщина, схожі світогляди та політичні переконання лучан та львів'ян. У нас проводяться численні виставки львівських митців, натомість як волиняни представляють свої творчі доробки на Львівщині. Проте співпраця не обмежується тільки культурно-мистецьким життям, вона існує і в інших галузях, зокрема в економіці та соціальній сфері, на представницькому рівні. Як приклад, співпраця у рамках проекту Асоціації Міст України (АМУ).  Це і участь представників міст в Українському муніципальному форумі,  що цього року відбуватиметься уже втретє, і спільні засіданнях щодо вирішення нагальних проблем міст, круглі столи, під час яких обговорюються актуальні теми...

Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. На загальноукраїнському рівні саме Львів є уособленням патріотизму та українства. Якщо Львів є столицею західного регіону, за кількістю мешканців, своїм економічним та інтелектуальним потенціалом входить в десятку міст Україні. Тоді як жодне інше місто західного регіону не потрапляє навіть до першої двадцятки. Можу побажати львів'янам - так тримати й надалі!

- А з чим у Вас асоціюється Львів, адже Ви народилися на Львівщині? 

- Львів - це, перш за все, його архітектура. Яке б місто я не відвідував, завжди шукаю знайомі архітектурні мотиви. Це у мене професійний підхід, як в архітектора за освітою. Я, до речі, закінчував архітектурний факультет Львівського сільськогосподарського інституту, був переможцем Всесоюзного та учасником конкурсу ЮНЕСКО в галузі архітектури. Вузенькі вулички та бруківка - це теж незамінна часточка Львова. А ще неповторна галицька говірка, котра вирізняє львів'янина серед інших українців. Львів - це ввічливість, молодість, поважно-повільна плинність життя, розмови про філософію й політику, книгарні, оперний театр, балет, органні концерти, дощ, особлива енергетика міста,  кондитерські, Політехніка, парки, Палац Потоцьких, сходи на Високий Замок, преса, гарні знайомі, романтизм, буря емоцій, яка не складається в слова, пиво, вузькоколійні трамваї, каштани... Це Львів.

- Чи знайомі Ви з діяльністю міської влади Львова? Як можете її оцінити? Що Луцьк міг би перебрати для себе? 

- Є кілька позитивних моментів, які б хотілося бачити у нашому місті. Це, зокрема, проведення низки міжнародних туристичних виставок, ідея Першого українського театру для дітей та юнацтва, цікавою є реалізація програми велосипедної інфраструктури у місті.

Ми ж можемо запропонувати Львову свої нововведення, які отримали у Луцьку позитивний відгук. Це і запровадження гарячого харчування на пільгових умовах для всіх учнів молодших класів, і переведення працівників дошкільних навчальних закладів на повну ставку та продовження роботи закладів до часу, зручного батькам, і введення у школах уроків рідного міста, і реформування сфери ЖКГ, перехід на альтернативні енергозберігаючі технології...

Перелік можна продовжувати, бо гордитися нам дійсно є чим.

Довідка ZAXID.NET

Богдан Шиба - народився 1962 року в с. Яструбичі Радехівського району Львівської області.

У 1984 році закінчив архітектурний факультет Львівського сільськогосподарського інституту. Протягом 1985-1992 років працював архітектором Турійського району Волинської області.

У 1994 році обраний головою Турійської районної ради, у серпні 1995 року призначений головою Турійської  районної державної адміністрації.

Тричі - у 1990, 1994, 1998 роках - обирався депутатом Волинської обласної ради. У 1999-2002 роках був головою Національної ради Демократичної партії України.

З лютого 2005 року до квітня 2006 року працював першим заступником голови Волинської обласної державної адміністрації.

26 березня 2006 року обраний Луцьким міським головою.

Одружений. Виховує сина та доньку.