«Ці дві бурі завдали збитків на 23 млн грн»

Наслідки двох нещодавніх буревіїв у Львові наочно продемонстрували неготовність міської інфраструктури до таких ситуацій. Зрозуміло, що до всього підготуватися неможливо – але кліматичні зміни останніх років свідчать, що такі руйнівні бурі чи періоди аномальної спеки, як тепер, повторюватимуться знову і знову. Поговоримо про це сьогодні з заступницею мера Львова Іриною Маруняк. Вітаю вас.

Доброго дня.

Остання буря – ліквідовані вже наслідки остаточно всі?

Було дві бурі – 25 червня і 30-го. Якщо говорити про буревій, то він наніс значної шкоди місту, тому що було повалено понад 1200 дерев. Станом на сьогоднішній день ще 199 дерев нам треба забрати – це є з парку Івана Франка і парк «Високий Замок», зараз працює «Зелений Львів». Я думаю, що до кінця наступного тижня ці роботи будуть завершені.

Це в результаті двох буревіїв 1200 дерев?

Це в результаті двох буревіїв. Так, повалено 1200 дерев – це є чимало, це є дуже багато. Я пам’ятаю буревій 2010 року – також були повалені дерева, але не в такій кількості. Якщо ми говоримо про дахи – також дахи постраждали, тому що були і загнутий метал на дахах, і зірвані дахи. Тому станом на сьогоднішній день ми їх ремонтуємо, і ще залишилося відремонтувати 42 дахи, 42 покрівлі. На загал ми відремонтували 96 покрівель.

А це все місто ремонтує? Бо, скажімо, на церквах було, теж на Успенській вежі в церкві пошкоджено. І там йшлося ніби про те, що це церква має сама робити.

Це я говорю про будівлі, які знаходяться на території районних адміністрацій, на території міста.

У власності міста.

Навіть не у власності міста, а в управлінні наших мешканців. І власне даними будинками управляють наші комунальні управляючі компанії. І через нашу комісію ТЕБ і НС будуть виділятися кошти для того, щоби власне ліквідувати ці наслідки. Але те, що стосується поточних ремонтів дахів, і те, що стосується того, що вже можна зробити – то це вже зроблено, тобто відремонтована левова частка покрівель. А лишилися ще 42 дахи, які необхідно відремонтувати. І власне зараз приступили вже до роботи наші ремонтні бригади, вони працюють. Але ми також очікуємо кошти з резервного фонду для того, щоби оплатити оці всі збитки, які були завдані.

Я розумію. Кошти з резервного фонду уряду ви маєте на увазі?

Ні, міської ради.

Є якась оцінка, хоча б приблизна, збитків, які завдали оці дві бурі?

Назагал по орієнтовних оцінках збитки складають 23 мільйони гривень. Це є, в основному, знову ж таки, дахи пошкоджені, це є дерева повалені, це також була пошкоджена мережа «Львівсвітла» – було 579 поривів, і на сьогоднішній день практично все ліквідовано, лишилося лише п’ять поривів. Власне цього дня, сьогодні до кінця дня вони будуть ліквідовані.

Крім цього, не можу не сказати про те, що під час першого буревію була пошкоджена також наша електромережа – власне мережа, по якій їдуть і тролейбуси, і трамваї, завдяки якій вони пересуваються. І оперативно, швидко аварійні бригади виїхали на місце, ліквідовували аварійні ситуації. Але це все коштує грошей. І оці збитки – це є назагал підсумок того, в результаті отої негоди, які нанесені збитки місту.

Чи в міському бюджеті на випадок таких надзвичайних ситуацій передбачені якісь гроші? Скільки цих грошей?

Коли формується бюджет міста (а він формується, як правило, на початку року) і коли депутати його приймають, то звичайно, що є кошти в резервному фонді. Але це є певна сума грошей. І не можна передбачити, який буде рік: чи буде буревій, чи щось станеться інше… Але кошти передбачені.

Це зрозуміло. Вам легко отримати ці гроші?

Станом на сьогоднішній день проходить певна процедура оформлення документів відповідних для того, щоби ті кошти можна було отримати в рамках чинного законодавства розпорядникам коштів. Відбуваються засідання комісії ТЕБ і НС, мають бути документи правильно складені, перевірені аудитом і контролем. Тільки після того дане питання виноситься на комісію ТЕБ і НС. І тільки після того йде мова про виділення коштів.

Два тижні пройшло від останнього буревію. Всі ці роботи, які вже були зроблені (ви кажете – майже ліквідовані наслідки) – вони що, в борг зроблені?

Стояло питання: сталася негода. Буревій, повалені дерева, деякі дерева перекривали дороги. Необхідно було терміново ліквідовувати ситуацію, яка була надзвичайною. Тому в терміновому порядку ми скликали бригади, формували бригади – працювало 55 бригад щодо розкряжування дерев, щодо розгородження магістральних доріг. Ставили терміново бригади для того, щоби ремонтувати покрівлі – тому що не можна було, щоби вода текла в нас на будинки.

Я розумію, але ці люди досі не отримали грошей за свою роботу?

До сих пір вони не отримали кошти, але вони їх отримають після того, коли кошти будуть виділені з резервного фонду.

Зрозуміло. Впало (ви там згадали) 1200 дерев. І звучали такі пропозиції, що навіть певні фірми були готові: «Відайте нам або продайте ці дерева, ми меблі зробимо». Як місто розпорядилося? Просто розкряжували і вивезли на утилізацію?

Власне зараз ми проводимо оцінку оцієї деревини. Зокрема «Зелений Львів» вивозить ці дерева і оці всі залишки від повалених дерев на Замарстинівську.

Тобто зберігається десь?

Буде створена комісія, яка оцінить, чи ця деревина є придатною для того, щоб була вона перероблена на дрова, чи її можна використовувати, чи вона є ліквідна, чи неліквідна. І тільки після того буде прийняте рішення, чи можна частину цієї деревини продати через систему ProZorro й отримати відповідні кошти. Тому така робота проводиться.

Ще я не можу не сказати про гілки – тому що, крім дерев, дуже багато було гілок. Так ми гілки возили на Пластову в ЛКП «Зелене місто» для того, щоби переробляли оті гілки. І власне там є станція компостування, і перероблені гілки також використовуються для того, щоби потім був перегній і використовувався для удобрення.

І, в тому числі, продає ЛКП.

У тому числі, звичайно, «Зелене місто» продає.

Коли ми говоримо про збитки завдані чи враховані… От було багато автомобілів, побитих деревами. Чи це враховує? І чи є якісь судові позови? Бо в нас уже була практика, коли власники машин справедливо звертаються до суду.

Поки що про судові позови я не маю інформації. Але думаю, що вони будуть у перспективі. І станом на зараз також, якщо ми говоримо про те, чи будуть відшкодовані збитки, чи ні – це залежить від багатьох факторів: у якому місці машина була, чи там можна було паркуватися, чи ні; чи було обстежене дерево в свій час і чи воно було в такому стані.

Я розумію, але це неминучі додаткові збитки для бюджету. Бо, певно, принаймі в половні випадків машини все-таки стояли там, де треба, де дозволено, і дерева падали на центральних вулицях.

Це є питання цивільно-правових відносин. І у випадку, якщо суд приймає відповідні рішення, – тоді ті кошти, звичайно, будуть відшкодовані. Але якщо не будуть прийняті рішення і правда буде на стороні органу місцевого самоврядування – звичайно, кошти не будемо відшкодовувати.

Так само одним із таких наочних прикладів цього всього армагеддону стали затоплені вулиці. Що відбувається з Сахарова, Городоцькою, Чорновола?

Перше. Коли падає дощ… А зараз ви сказали правильно, що клімат міняється, і падають дощі одномоментно – тобто за 30 хвилин випадає 33% місячної норми опадів. І тоді що відбувається? Сильний вітер – і забиваються наші дощоприймачі. Чим? Листям, гілками. І власне через то відбувається підтоплення на деяких вулицях. Тоді виходять наші бригади, оперативно чистять дощоприймачі. Але якщо ми говоримо про Торф’яну – то ми знаємо, що там є колектор, відповідним чином він збудований…

Який прориває щороку.

Так. Він збудований у 1960-х роках, він є Т-подібний. По одній частині колектора йде річка Полтва, по другій – сплавні стоки ідуть, це є дощівка і це є каналізаційні стоки. І коли є дуже багато води і сильний дощ, тоді відбувається гідроудар – і ця вода виливається назовні. Станом на зараз ми готуємо ТЕО – власне «Водоканал» є замовником виконання робіт, і є проектна організація, яка готує ТЕО. І це ТЕО має бути підготовлене проектантами до вересня місяця.

Техніко-економічне обґрунтування.

Так. Що робити? Проектант має сказати, що робити – чи будувати дублюючий колектор, чи в якийсь інший спосіб робити так, щоби там не було підтоплень. Це є точка, куди сходиться 90% стоків, які є в місті Львові. Тому над тим проектанти працюють і дадуть свої проектні рішення.

Але якісь оцінки є, скільки це може коштувати? Очевидно, що щось треба робити, бо якщо кожен раз гідроудар, то…

Я думаю, що це є чималі кошти, і вони вимірюються не сотнями мільйонів, а порядку, напевно, більше мільярда.

Щоби зробити тільки цей колектор у цьому місці?

Щоби збудувати дублюючий колектор на вулиці Торф’яній. Це є окремий дублюючий колектор. Але якщо говоримо про те, що ми зараз можемо зробити, то власне проектант також пропрацьовує такі варіанти, як зробити регулюючі ємкості. Що це означає? Проектант скаже, в якому місті там, де йде колектор, можна збудувати такі ємкості, куди буде стікатися ота вода, яка одномоментно випадає – і потім помаленьку-помаленьку стікатися в колектор.

Такі басейни, так?

Такі свого роду підземні басейни. Тоді після того не буде так швидко вода рухатися по колекторах і не буде того гідроудару. Власне от цим питанням проектант зараз займається – де це зробити, в який спосіб для того, щоб унеможливити в подальшому такі випадки, як на Торф’яній.

Але коли йде такий потік води зі всього міста, то цей басейн (який би він там не був великий) заповниться за 30 секунд.

Так, але ми говоримо про декілька таких регулюючих басейнів.

І це врятує? Це трошки відтягне час гідроудару, ні?

Якщо падає дощ 30 хвилин, тоді відбувається гідроудар – якщо опади є 33%, 40%. Але якщо дощ падає так повільно годину часу, і відсотків так випадає 10% місячної норми – нема гідроудару, тому що помалу вода стікає.

Але в нас зараз у червні показало так, що клімат помінявся – в нас практично як тропічний клімат: моментально падає велика кількість дощу, вітер. І це спонукає до того, що колектор не справляється. У 1960-ті роки збудований колектор, зараз місто розбудовується – в той період часу стільки не було будинків.

Чекайте, ми зараз говоримо не про будинки. Йде зовнішня вода, яка падає з неба – і вона все життя, напевно, падала. Це не люди зливають цю воду.

Я хочу сказати наступну річ – що наша земля вбирає вологу, наші дерева також вбирають вологу. І коли зараз будуються будинки, і біля них робиться благоустрій, то прибічник того і наш архітектор, і місто для того, щоби не все замощувати плиткою, а щоби були зони для відпочинку, для того, щоби були, де трава росте, великі газони, щоби сама земля вбирала оту вологу. Але зараз є питання, що хочуть забудовники все замостити плиткою, також про це говорять люди – але це є неправильне бачення.

Я розумію. А місто має якісь інструменти впливу на це?

Так. І власне було прийнято рішення виконавчого комітету нещодавно, яке говорить про те, що після того, коли буде будинок збудований, розробляється благоустрій біля будинку. І цей проект благоустрою має бути погоджений з архітектором міста. І власне архітектор міста має сказати, де має бути газон, де має бути плитка, де мають бути висаджені дерева, а де мають бути квіти. І тоді, коли процес цей буде врегульований, він також зменшить кількість води, яка потрапляє в колектор.

Ще одна річ. Коли ми говоримо про такі цікаві громадські проекти, про облаштування внутрібудинкових територій – також ми говоримо про облаштування невеличких озер для того, щоби ота вода дощова стікала в це озерце. Що воно дає? Перше – покращує благоустрій. Друге – менша кількість води стікає в наш колектор. Тому оці всі чинники дадуть нам можливість зменшити кількість води, яка потрапляє в колектори. Але це треба робити.

Коли про оці водойми, що ви кажете, – це ви маєте на увазі Пелчинський став чи ще щось?

Не тільки, не тільки Пелчинський став.

А де ще?

Зараз під час і проектування, і під час того, коли розробляється проекти, враховуючи громадські бюджети, власне архітектор міста звертає увагу на те, щоби облаштовувати водойми. Цей процес ми зараз тільки починаємо.

Існуючі, правильно? Чи йдеться про створення нових ставків?

Йдеться про створення нових ставків, куди буде стікатися вода з дахів, з інших джерел. Тому що в нас же є джерельця невеликі біля Львова. І це все в комплексі дасть можливість облаштовувати нові водойми, які будуть окрасою і території, де відпочивають люди, й окрасою міста.

Тобто це не лише технічну роль вони гратимуть, а й рекреаційну?

Звичайно.

Але все ж, якась стратегія? Ми побачили, що відбувається – затоплює в одних і тих самих місцях. Тактика є якась на наступну таку ситуацію? Бригади (зрозуміло, прогноз – буде таке) виходять і чистять. Я не знаю, наскільки врятує чищення оцих ливневих стоків, але… Чи чекаємо, поки залиє все?

Прогноз наступний. Перше – що ми, починаючи з березня місяця, очищуємо дощоприймачі. У нас є 7400 дощоприймачів, ми їх чистимо, тому що після зими там є багато піску – це є раз. Вони очищаються нашими працівниками ШРП. Під час дощу, я вже говорила, що в ці дощоприймачі потрапляють листя і гілки – також виходять бригади і чистять.

Але якщо ми говоримо про стратегію, то треба переходити в процесі нашої роботи з посипання взимку доріг з піску на сіль, на реагенти. Це буде унеможливлювати також забиття і дощоприймачів, відповідним чином і колекторів, у тому числі. Це є перше питання.

Друге питання – це є правильний благоустрій біля будинків, який дасть можливість відкрити більше землі для того, щоби там бавилися діти, росла трава і всмоктували оту воду, більше земля вбирала оцю воду. Більше висаджувати дерев і більше кущів, тому що кущі більше поглинають води, ніж самі дерева.

Наступне питання. Звичайно, що це є ремонт, заміна і будівництво колекторів – цього не можна оминути, тому що це є одне з основних питань. Це є прохідність нашої води, яка стікається в колектори. Ще одне. Під час будівництва доріг (а ми будуємо зараз дороги повним ходом) також ми міняємо колектори, а цим колекторам є 100–150 років. Ми міняємо колектори на більший діаметр – це також буде впливати в подальшому.

Але це ви окремі ділянки міняєте, правильно?

Окремі ділянки, звичайно. Але в нас є проблемна ділянка – це є Торф’яна, про яку я вже сказала, і це є ділянка на вулиці Сахарова. На вулиці Сахарова ми плануємо робити проект щодо реконструкції вулиці Вітовського. І перший етап виконання робіт – це є перехрестя Коперника, Нечуя-Левицького і вулиці Сахарова.

Якраз де найбільше води.

Там, де є підтоплення. І власне під час проектування буде враховано, що там є підтоплення. І буде враховано певні інженерні рішення для того, щоби таких речей не відбувалося.

А поясніть: от вулиця Городоцька в районі Привокзальної площі – яким чином її затоплює? Вона взагалі ніби на підвищенні розташована.

Після зливи я дала доручення всім нашим комунальним службам повторно очистити дощоприймачі для того, щоби не повторювалися такі ситуативні речі, як відбувалися на вулиці Городоцькій, на вулиці Наливайка.

Наливайка в долині – це ще більш-менш зрозуміло.

На Городоцькій ми зараз проводимо ревізію інженерних мереж. Перше – ми повторно чистимо дощоприймачі. Друге – ми аналізуємо, як справляються колектори, і чи колектор в справному стані, і в чому є причина, чому там є підтоплення.

Ми згадали про аномальну спеку. І фактично останнє питання – що в нас із кондиціонуванням у громадському транспорті? Реально воно практично не працює або це як вентилятор працює. Не охолоджують.

В нас не у всіх автобусах є кондиціонери, на превеликий жаль. Там, де є в трамваях і в автобусах кондиціонери, – ми включаємо.

У тролейбусах нових є.

У тролейбусах також є. Ми їх включаємо. Відповідний наказ прийнятий керівником управління транспорту з того приводу. Крім цього, я дала доручення працівникам управління транспорту перевіряти навіть, чи включаються кондиціонери. Але питання стоїть у тому, що, на превеликий жаль, не у всіх автобусах і тролейбусах старих є кондиціонери.

Але є частина навіть нових автобусів, які закупили, але чомусь без кондиціонерів. У теперішній ситуації це марнотратство.

У майбутньому ми ці питання врахуємо. При закупівлі автобусів, трамваїв, тролейбусів будемо враховувати такий чинник, обов’язково мають бути кондиціонери. Це безумовно.

Яким чином ще можна вирішити, коли кондиціонер таки є, він працює, охолоджує, але люди відчиняють вікна. У такому режимі роботи кондиціонери швидко ламаються.

Так, але це насправді культура людей. Люди повинні розуміти: якщо працює кондиціонер – він охолоджує повітря.

Але якщо люди не розуміють? Можливо, закривати вікна на певний період спеки?

Закрити вікна – це також неправильно. Тут має бути розуміння людей, що коли працює кондиціонер, він повітря охолоджує, і це охолоджене повітря має зберігатися в салоні автобуса, тролейбуса чи трамваю.

Ну так.

І не можна вікно відчиняти, тому що знівельована повністю робота кондиціонера, якщо ми відкриваємо вікна, запускаємо тепле повітря, разом з тим працює кондиціонер. І він також працює – як ви кажете, він зношується, він ламається. Його робота, коефіцієнт корисної дії є дуже малий. Тому ми дуже сподіваємося, що люди на то звернуть увагу і не будуть відчиняти вікна, коли буде працювати кондиціонер.

Добре, дякую вам за цю розмову. Нагадаю глядачам, що сьогодні в нашій студії була заступниця мера Львова Ірина Маруняк. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET. Дякую вам, що прийшли.