1977-й. Міські хроніки від Mankurta
1977-й – брежнєвський застій. Реальних досягнень все менше, відповідно, кричати про наявні доводилося все голосніше. На чолі гігантської держави стояла честолюбна, але вже немічна людина. Невблаганна Історія ще давала комуністам майже 15-річний шанс.
Але вже не було кому його реалізувати. Майбутні нікчеми-герострати ще сиділи «перспективними» у своїх князівствах - Свердловську і Ставрополі - й нікому не були відомі. Колись у Львові їм поставлять маленькі пам'ятники - десь між пілонів Бандери.
Під минулими випусками Хронік мене просили згадати, що ми дивилися у кінотеатрах більш детально, тому що кінематограф 70-х старші люди пам'ятають добре. Вирішив висвітлити це детально і зайвий раз переконався - в цілому ми дивилися порядне кіно.
Манкурт у цьому році був вже Головним Хранителем у Музеї українського мистецтва, але тільки до 1 вересня, а на День знань пішов їх здобувати у райком партії, де й відпрацював наступні три роки життя.
Здобув.
4 січня
Рік 1977-й прийняв трудову естафету десятої п'ятирічки. Робітники, колгоспники, інтелігенція розгортають соціалістичне змагання за підвищення виробничої і громадської активності. Вони одностайно і повністю схвалюють і підтримують ленінську внутрішню і зовнішню політику КПРС, діяльність її Центрального Комітету, Політбюро на чолі з товаришем Л.І.Брежнєвим.
«Одностайно і повністю» - чудове вичерпне формулювання.
5 січня
Держкомцін ради Міністрів СРСР знизив державні роздрібні ціни на трикотаж, побутову техніку, медикаменти. Водночас підвищені ціни на поліграфічну продукцію, за винятком дитячої літератури та підручників, стали вищими оплата морського та річкового транспорту та тарифи на таксі.
На таксі, якщо я не помиляюся, це вже було друге підвищення. Під час першого я був у Києві і запам'ятав довжелезні черги порожніх таксі в той день, коли вартість посадки підняли з 10 до 20 копійок.
23 січня
Телевізійний анонс
Дивіться на цьому тижні чемпіонати з фігурного катання. Серед його учасників - чемпіони світу, Європи та олімпійських ігор Ірина Родніна та Олександр Зайцев.
І дивилися. А знавцями якими були!
26 січня
Якби я вміла малювати,
намалювала би село,
широку липу біля хати,
вгорі лелечине крило.
Одним-одне в небес затоці
Із неймовірно синім дном,
Бо друге там, на тому боці,
За часом і за полотном....
Цитую без всяких підтекстів і алюзій. Просто хороший вірш. Просто знав поетесу Марію Хоросницьку.
6 лютого
За офіційними даними в 1976 армія повністю безробітних в Японії нараховувала близько одного мільйона чоловік.
На фото: знедолених, які проводять дні і ночі на вулицях, стає щораз більше.
Ну, це вже було наше фірмове, радянське - знайти якогось закордонного бомжа, сфотографувати його і потім проливати фальшиві сльози: щоби не так помітна була бідність своїх. Приблизно так, як в Україні сьогодні люблять розповідати про нещасних білорусів.
8 лютого
Стаття С.Кузіва «Одна лиш правда»
...Так, ми кінчали семирічку з татом в один рік, я в денній школі, тато - у вечірній.
Село взялося за науку відразу після приходу радянської влади на західноукраїнські землі і вчилося вперто, наполегливо - від малого до старого.
Бреше, гадюка, ми всі були завжди освічені. Ще від трипільців.
18 лютого
На екранах Львова
«Полковник у відставці», у головній ролі Микола Гринько, в інших ролях - Олег Янковський, Жанна Прохоренко, Володимир Заманський, Валентин Нікулін.
«Дожити до світанку», у ролях Олександр Михайлов, Світлана Орлова.
20 лютого
Серію портретів передовиків сільського господарства і промисловості Львівщини готує до виставки живописець, делегат республіканського з'їзду художників Микола Андрущенко.
На фото: М.Д.Андрущенко працює над портретом будівельниці комсомолки Марії Мелець.
На початку червня прочитав в новинах на ZAXID.NET про нашого художника Ореста Скопа, пензлю якого належить більше 200 картин про Козака-Мамая. Як я його 30 років тому намовляв малювати «тему», тобто передовиків виробництва, бажано з червоним прапором в руках! Як намовляв! А він тоді все відмовлявся, відмовлявся, казав - я художник, я краще пусті пляшки буду малювати.
Добре, що хоч зараз прислухався.
25 лютого
Тебе відкриваю, Куба!
Це була ціла серія статей. Пропустив би, якби не звернув увагу на прізвище автора - Віктор Василець. Василець був кореспондентом «Правди» у Львові.
«Око государево».
5 березня
На Львівському заводі радіоелектронної медичної апаратури завершено складання перших двадцяти шестиканальних електрокардіографів. Новий електрокардіограф повністю змонтований на транзисторах та інтегральних схемах.
Пригадую, як ще років з десять тому колишній генеральний директор заводу «РЕМА», доктор наук, професор Андрій Андрійович Смєрдов розповідав мені:
- Нас было одиннадцать генеральных директоров крупных заводов львовской оборонки - электроника и приборостроение. Да мы когда вместе собирались - сам черт нам был не брат!
Я про це часто пишу, ну, слабість в мене така, не звертайте уваги. Все можу вибачити новій владі - безглузді пам'ятники, несамовитий ріст ксенофобії та антисемітизму, поголовне крадійство, культурний провал. Як пишуть наші інтелектуали - це необхідна плата за незалежність.
Тільки економіки мені шкода. Не звертайте на це уваги.
13 березня
Цьому немає забуття. Страхіття фортеці «Цитадель».
Концентраційний табір військовополонених «Цитадель». Він був створений німецько-фашистським командуванням в липні 1941 року в самому центрі Львова на території старовинної фортеці.
Дописав ці слова в бібліотеці універу і пішов на ґанок на перекур, а там одна знайома співробітниця перекурює. Розмовляємо, показую їй через дорогу на Національний музей, питаю:
- Знаєте, що за цими будинками було під час війни?
- Я тут народилася і живу поруч, мала би все знати, а що там було?
- Концтабір там був, майже півтораста тисяч людей голодом заморили, трупи їли і навіть бляшаної таблички нема на згадку.
- Та що ви кажете?!
Так що є забуття, є...
1 квітня
Квітне, мов сад, земля киргизька
На Львівщині починається місячник Киргизької РСР, присвячений 60-річчю Великого Жовтня.
Трудящі Львівщині шлють найщиріші вітання і найкращі побажання братньому киргизькому народові. А до львів'ян від імені своїх земляків звертається видатний киргизький письменник, лауреат Ленінської і Державної премій Чингіз Айтматов.
Як не згадати! Якби я Айтматова не читав, я б і слова Манкурт не знав. І ви б не знали. А завдяки йому знаємо - це людина, яка забула своїх рідних. Образа.
2 квітня
Крила відваги
Великий нарис В.Грабовського про Володимира Гопника - багаторічного директора кінотеатру «Львів», Героя Радянського Союзу , колишнього льотчика, який воював на штурмовику Іл-2.
Добре знав Володимира Мойсейовича. Цікава була людина, бачила далеко, хоча й одне око мала.
9 квітня
Велика стаття «Держава - це ми».
Держава - це я. Начебто так казав Людовик XIV, хоча мудрі люди сумніваються. Комуністи і націоналісти люблять говорити «Держава - це ми», а мудрі люди знову сумніваються. Не догодиш тим мудрагелям.
10 квітня
Екран квітня
«Життя і смерть Фердинанда Люса» - в ролях Всеволод Сафонов, Донатас Баніоніс, Микола Гриценко, Євген Євстигнєєв, Ігор Лєдогоров та інші.
«Сходження» - стрічка Лариси Шепітько за мотивами твору Василя Бикова. В головних ролях Борис Плотников, Володимир Гостюхін, Анатолій Солоніцин.
Особливо приємно нагадати, що Лариса Шепітько - відомий радянський кінорежисер, наша землячка, львів'янка.
23 квітня
Дні Польської літератури на Львівщині. Сердечна зустріч.
Вчора представники братньої Польщі прибули на Львівщину
Серед гостей заступник міністра культури і мистецтва Польщі А.Сичевський, ректор Краківської Академії мистецтв М.Конечни, кінорежисер Є.Гофман та інші.
Пройде багато років і знаменитий режисер Гофман зніме фільм, який ми будемо із задоволенням дивитися, а знаменитий скульптор Конечни буде проектувати пам'ятник жертвам УПА, проти якого ми будемо гнівно виступати.
Се ля ві...
6 травня
Указ Президії ВР СРСР про нагородження письменниці Дарії Полотнюк (Ірини Вільде) орденом Дружби народів.
6 травня
Дню Перемоги присвячується. На екранах Львова та області художній фільм кіностудії ім. О.Довженка режисера Леоніда Бикова «Ати-бати йшли солдати».
В ролях Володимир Конкін, Іван Гаврилюк, Микола Гринько та, само собою, сам Леонід Биков.
Нема чого гріха ховати, студія Довженка не часто знімала хороші стрічки. Чого не можна сказати про цю. Видатний український актор и режисер Леонід Биков. Родом з Краматорська - порожняк не гнав. «В бой идут одни старики» - найбільш відома його стрічка, у якій він виступив в якості сценариста і режисера. В образі командира ескадрильї Титаренка і пам'ятник йому в Краматорську стоїть.
17 травня
Екран травня
Окрім згаданого «Ати-бати...», ще йдуть «Двадцять днів без війни» - Юрій Нікулін, Людмила Гурченко, Олексій Петренко, Катерина Васильєва та інші.
«Ключ без права передачі» - Олена Проклова, Олексій Петренко, Лідія Федосєєва-Шукшина, Зіновій Гєрдт.
«Борги наші» - Леонід Марков, Людмила Зайцева, Сергій Никоненко.
18 травня
Клятвовідступник
25 днів тривало судове засідання Військового трибуналу Червонопрапорного Прикарпатського Військового Округу по справі колишнього коменданта табірної поліції табору для військовополонених «Цитадель» А.Якушева.
Розстріл.
Присутні на судовому процесі трудящі Львова з схваленням зустріли вирок.
25 травня
Дні радянської літератури на Львівщині.
У Львові - відомі письменники. Серед них Сергій Сартаков, Володимир Карпов, Тамара Жирмунська, Людмила Щипахіна, Віталій Коротич, Маргарита Алігер, Булат Окуджава.
Єдиний раз у житті бачив живого Окуджаву.
3 червня
Один за всіх, всі за одного
У Львові відбулися змагання за Кубок Європи з сучасного п'ятиборства.
Кубок Європи знову здобула команда радянських п'ятиборців.
4 червня
Опублікований Проект нової Конституції СРСР
7 червня
Ласкаво просимо, дорогі гості!
Прибуття до Львова на гастролі Ленінградського державного ордена Трудового Червоного прапора академічного театру драми ім. О.Пушкіна.
Акторів Ігоря Горбачова та Людмилу Чурсіну старші люди повинні пам'ятати.
11 червня
Екран червня.
«Солодка жінка» - Наталя Гундарєва, Петро Вельямінов, Олег Янковський.
«Довга, довга справа» - роль слідчого Лужина написана спеціально для Євгена Леонова
17 червня
Шоста сесія ВР СРСР дев'ятого скликання обрала товариша Л.І.Брежнєва Головою президії ВР СРСР.
А то йому ще треба було з собою Підгорного возити, щоб відповідальні документи підписувати. Для чого ці зайві витрати?
21 червня
Вашу руку, товаришу театр!
Вистава «Оптимістична трагедія» в молодіжному театрі Б.Озерова.
Автор статті Фаїна Народицька.
Нинішнє старше покоління львівської творчої інтелігенції пам'ятає Фаїну, як відповідального секретаря Львівського клубу творчої молоді. Рак, померла рано, молодою, похована недалеко від моєї мами.
2 липня
Розповідає мешканець Нью-Йорка Гринько Дяк:
- Подорожуючи Україною, я бачу і радію від того, що працею, волею і енергією її чудових людей квітує республіка.
Хоча насправді до «квітки» на УРСР залишалося ще півтора десятиріччя.
6 липня
Велика стаття Б.Ходиркера «Йти туди, куди кличе держава».
Та ми би йшли! А куди кличе? Дідько знає...
6 липня
Екран липня
«72 градуси нижче нуля» - ленфільмівська картина про дослідників Антарктиди.
«Карусель» - Михайла Швейцера за мотивами ранніх творів А.Чехова. В ролях - В.Басов, Є.Леонов, І.Лапиков, Л.Куравльов, В.Тихонов, Ж.Болотова.
«Камінь чистої води» - стрічка «Грузія-фільм» із Вахтангом Кікабідзе в головній ролі.
А також «Картуш» з Ж.-П.Бельмондо, К.Кардінале, Ж.Рошфором та американська «Золота подорож Синдбада».
13 липня
Багатолюдний мітинг на Львівському «Електроні». Є мільйонний кольоровий телевізор!
16 липня
Стаття «Переконливо, наступально».
На всесоюзній науково-практичній конференції «Радянський спосіб життя і питання ідеологічної роботи» В.В.Щербицький відзначив, що «наш спосіб життя - це зразок нових взаємовідносин між людьми, націями і народностями, заснований на високих і благородних принципах, це приклад, що має неминуще міжнародне значення».
Зауважимо - мав. Зараз ринкові відносини, це вже неактуально. Зараз набагато простіше: хочеш мати чудові, високі і благородні відносини з ким завгодно - плати гроші! Зручно!
Якщо їх маєш...
23 липня
На останній сторінці газети малюнок М.Маринюка «Ферма».
Взагалі-то не малюнок, а рисунок, на якому чудовий пейзаж, в якому десь на обрії одноповерхові будівлі та маленький силует водокачки в якості вертикальної домінанти, а на передньому плані великі дерева.
Не важливо, що нарисувати, важливо - як назвати. Мистецтво як політика, або - політика як мистецтво можливого. Отто фон Бісмарк.
9 серпня
Питання соціального розвитку радянського суспільства.
У 1936 році, коли було прийнято нині діючу Конституцію, в складі країни було 45,7 процента робітників і службовців, 48,8 процента колгоспників і кооперованих кустарів, 5,5 процента одноосібників і некооперованих кустарів. У 1976 році 83,6 процента населення становили робітники та службовці і 16,4 процента колгоспне селянство. Робітничий клас становить тепер дві третини населення країни.
От цікаво, а скільки і кого зараз на Львівщині? Чисто зовні таке враження, що у Львові самі службовці і торговці, а на селі, ясна річ - селяни. Може, саме тому наш Президент так мріє Конституцію поміняти....
9 серпня
Екран серпня.
«Сімейна мелодрама» Ризької кіностудії з Людмилою Гурченко.
«Кадкіна кожен знає» - «Ленфільм» з Георгієм Бурковим та Людмилою Зайцевою.
«Ти - мені, я - тобі» - мосфільмівська стрічка за сценарієм Григорія Горіна з Леонідом Куравльовим.
А ще польський «Квартальний звіт», американський «Лихоманка на білій смузі» та інші.
10 серпня
З ВЕЛИКОЮ ТРУДОВОЮ ПЕРЕМОГОЮ!
ЦК Компартії України та рада Міністрів поздоровили Львівську область з достроковим виконанням соцзобов'язань по продажі зерна.
Велика стаття В.Добрика.
16 серпня
Мільйонер-есесівець перед судом. Записки прокурора.
В Голландії продовжується суд над Пітером Ментеном, який під час війни награбував художніх цінностей у Львові.
Публікації про цей судовий процес тривали дуже довго. Їх було дуже багато. Я все намагаюся відстежити, чим закінчилося, бо, чесно кажучи, - не пам'ятаю. Якщо проґавлю - вже вибачте. Хоча не віриться, щоби нам щось повернули.
30 серпня
Фоторепортаж «Львів сьогодні»
На фото Музей українського мистецтва (фрагмент).
Тобто, це був дійсно маленький фрагмент «старого будинку» музею, знятий фотографом через відкриті двері «нового будинку».
Чомусь анекдот пригадався.
Гід в музеї:
- Перед вами Фаберже. Автопортрет. Фрагмент.
7 вересня
В будинку політичної освіти відбулася зустріч з шахістами радянської команди, яка вийшла переможцем світової шахової олімпіади.
На фото: О.Романишин, А.Михальчишин, О.Білявський дають автографи шанувальникам шахів.
Молоді. З посмішками. Красені.
Без іронії.
7 вересня
Екран вересня
«Білий Бім Чорне вухо» з В'ячеславом Тихоновим - кіностудія ім. Горького
«Незакінчена п'єса для механічного піаніно» М.Міхалкова за сценарієм О.Адабаш'яна.
Для мене особисто - найкращий фільм М.Міхалкова і сьогодні, і взагалі - один із найкращих радянських фільмів. Дивився вперше в неіснуючому сьогодні кінотеатрі «Парк».
14 вересня
Літописець народу.
Велика стаття В.Свєнціцької, присвячена 100-літтю з дня народження Олени Кульчицької.
У 1977-му Манкурт вже працював у музеї головним хранителем і достатньо часто контактував по роботі з Вірою Іларіонівною. Хоча 1 вересня 1977 вийшов на нову роботу - інструктором відділу пропаганди і агітації Ленінського райкому партії і сів в кімнаті на третьому поверсі Ратуші (там зараз сидять п'ятеро чи шестеро таких самих трудівників авторучки).
Розпочалася найбільш ганебна сторінка біографії Манкурта - «партократ», райкомівець. Хоча я її такою ніколи не вважав і зараз не вважаю - це були напружені і цікаві роки, які дали мені дуже багато.
«Курував» культуру - практично всі театри, музеї, творчі спілки, філармонію, трохи науки, ще дещо.
30 вересня
Сторінка для жінок і про жінок «Львів'янка».
На прохання читачок. Коротко про себе. Володимира Чайка.
Солістка Львівського державного академічного театру опери і балету ім. І.Франка Володимира Чайка - не тільки улюблена співачка численних цінувальників її мистецтва у нас та за кордоном, але й дуже цікава людина.
Знаю, що в Оперному пару місяців тому був ювілейний концерт пані Володимири з нагоди 80-річчя. При повному залі. Вже не «курую», сам не був.
Дай Бог здоров'я, сил і наснаги нашій видатній землячці.
5 жовтня
Позачергова сесія ВР СРСР. Прийняття нової Конституції СРСР.
Л.Брежнєв:
Всього надійшло близько чотирьохсот тисяч пропозицій про поправки до окремих статей, спрямованих на уточнення, поліпшення та доповнення формулювань проекту. Уважно вивчивши ці поправки, багато з яких, природно, повторюються, - Конституційна Комісія рекомендує внести зміни в 110 статей проекту і додати одну нову статтю.
Конституцію прийнято, а зараз - танці! Тобто численні мітинги, урочисті збори, концерти і публікації, публікації, публікації. Це ж не «конституційна ніч»...
О, ще пригадав! Один з братів Горинів тоді працював науковим співробітником у Львівській картинній галереї. Під час загальних зборів, на яких обговорювався проект Конституції, заявив, що в СРСР нема демократії та наполягав на внесенні цього в протокол. Боже, що він вислухав тоді від тих самих людей, які після 1991 року терміново прозріли!
7 жовтня
Екран жовтня
Кіноепопея «Солдати свободи».
Радянсько-японський фільм «Мелодії білої ночі» з Комакі Куріхара та Юрієм Соломіним.
Мосфільмівський «Рудін» за романом І.Тургенєва з Олегом Єфремовим, Арменом Джигарханяном, Роланом Биковим, Олегом Видовим, Жанною Болотовою, Лідією Смірновою.
«Реквієм за важкоатлетом» від «Колумбія пікчерс».
3 листопада
Урочисте спільне засідання в Кремлівському палаці з'їздів, присвячене 60-річчю великого Жовтня.
Манкурт у ці дні як в лихоманці ставив на тодішньому проспекті Леніна «наочну агітацію» в шаленій кількості. Боже, як тоді заробляли художники в Худфонді, як заробляли! Можна було попрацювати двічі на рік - на 1 травня і 7 листопада, коли в художників були «жнива» - а потім цілий рік нічого не робити. Як чимало і робили.
Лафа!
18 листопада
Екран листопада
Зверніть увагу на запізнення анонсу. Не було можливості раніше - все було зайнято переможними реляціями, трубами, горнами, фанфарами і барабанами - 60-річчя, Конституція і взагалі - тоді було прийнято відпочивати максимум два дні, а в газетах святкувати два тижні або й місяць.
Зараз - з точністю до навпаки. Хоча я не про це.
«Власна думка» Юлія Карасика з Володимиром Меньшовим, Олександром Лазаревим, Оленою Прокловою та Людмилою Чурсіною.
«Мате Залка» - спільний радянсько-угорський фільм.
Польські стрічки «З любов'ю», «Пейзаж після битви».
27 листопада
60-річчя встановлення радянської влади в Україні
Знову - реляції, труби, горни, фанфари і барабани.
Довго.
16 грудня
Вирок Пітеру Ментену - 15 років.
Доля награбованого - невідома.
17 грудня
Екран грудня
«Легенда про Тіля» режисерів Алова та Наумова з Наталією Бєлохвостиковою, Лембітом Ульфсаком, Євгеном Леоновим, Михайлом Ульяновим, Аллою Демидовою, Анатолієм Солоніциним, Інокентієм Смоктуновським.
«Підранки» - мосфільмівська стрічка.
«Щедрий вечір» - кіностудія О.Довженка за повістю М.Стельмаха.
А далі, як і перед тим, і взагалі кожного року, пленуми, сесії, урочисті засідання, які всі можна окреслити шапкою на трьох сторінках газети «Вільна Україна» з нагоди сесії ВР України - «Впевненою ходою - до нових рубежів!»
Чим менш впевненою ходою ми йшли - тим голосніше про це кричали.
Закон життя.
До зустрічі.
Ми використовуємо