Щодня на новинних сайтах та у соцмережах ми стикаємось із фейковими повідомленнями, маніпуляціями та шахрайськими схемами. В Україні є декілька організацій, які займаються спростуваннями неправдивої інформації та підвищенням медіаграмотності. Один із таких – інформаційна кампанія Інституту розвитку регіональної преси «По той бік новин», яка за три роки своєї діяльності переросла у повноцінний проект.
Спершу фактчекери зосереджувались на розвінчуванні фейків, які були спрямовані на мешканців східної та південної України, однак згодом географія спростувань розширилась, а через коронавірус фахівці проекту запустили окремий сайт «По той бік пандемії», де спростовують найпопулярніші міфи про Covid-19 та вакцинацію.
ZAXID.NET поспілкувався з журналістом «По той бік новин» Сергієм Одаренком та розповідає, як фактчекери перевіряють інформацію, якими темами найбільше маніпулюють у новинах і соцмережах та на прикладах показує, як самостійно перевірити сумнівну інформацію.
***
90% наших текстів – це фейки про Covid-19
На початку 2020 року, коли ВООЗ оголосила пандемію, в чаті з читачами наче греблю прорвало – вони масово надсилали нам інформацію на перевірку. Наша команда вдень і вночі спростовувала дезінформацію про коронавірус. Тоді доводилося навіть залучати позаштатних авторів-волонтерів. Із того часу й до сьогодні триває навала саме коронавірусних фейків.
Цього року, коли почалися масові щеплення проти вірусу, до поширення брехні особливо завзято долучилися й антивакцинатори. Ми і раніше приділяли цій темі багато уваги. До прикладу, у 2019 році ми спростовували маніпуляції про щеплення від кору, дезінформацію про смертність від вакцинації серед дітей та аргументи антивакцинаторів на українських каналах. Але тепер ця тема займає ледве не 90% всіх наших текстів. Нам навіть довелося створювати окремий сайт «По той бік пандемії», де в пошуку за ключовими словами можна легко знайти спростування того чи іншого фейку.
Ми також помиляємось
Ми не медики і не науковці. Як же нам вдається з’ясовувати, де правда, а де брехня? Все дуже просто – ми шукаємо першоджерела: наукові публікації, роз’яснення ВООЗ, МОЗ, CDC, FDA та інших установ, які викликають довіру, або ж просто звертаємося за роз’ясненнями до авторитетних медиків або науковців. Однак тут треба бути дуже обережними, бо дезінформатори трапляються навіть серед нобелівських лауреатів.
До кожного слова варто підходити з долею скепсису і додатково звірятися з іншими джерелами. Не брехатиму – ми також інколи помиляємося. але визнаємо свої помилки. Немає сенсу їх приховувати, краще пояснити причину – це також досвід, читачі зможуть повчитися на наших помилках і не повторювати їх. У західних ЗМІ є навіть розділи, де вони щодня пишуть про свої хиби. Це нормальна практика. До речі, спроби українських ЗМІ приховати свої «факапи» – це ледве не постійна рубрика наших публікацій. Особливо показова історія, звісно, про те, як медіа повидаляли новину про аварію з народним депутатом від «Слуги народу» Олександром Трухіном.
Дослідження про Covid ускладнюють роботу фактчекерам
Новий коронавірус досі недостатньо досліджений, хоча за останній рік поступ колосальний. Через щедрі фінансування науковці з усього світу штампують дослідження на цю тему ледве не щодня. З одного боку це добре, але інколи це може зіграти з фактчекерами злий жарт – за бажання можна знайти дослідження на одну й ту ж тему з діаметрально протилежними результатами. Це може бути пов’язано з різною вибіркою, умовами проведення дослідження та ще низкою факторів. До того ж, сьогодні один дослідник може заявити одне, а вже за місяць – геть інше. Так працює наука: накопичуються нові дані та спостереження і на їх підставі корегуються наявні висновки.
Наприклад, так було з твердженнями про ефективність захисних масок – поради змінювалися разів зо п’ять, якщо не більше. І, припускаю, їх коригуватимуть далі. Ми про деякі з них писали і тоді нас читачі звинувачували, мовляв, що ви брешете: ще пару місяців тому казали геть інше. Казали. І тоді це було справедливо. Але, повторюся: так працює наука. Ми не всезнайки.
Часто українці поширюють все, що «погано лежить»
Інколи трапляються фейки, які не вдається аргументовано спростувати. Ми їх відкладаємо на потім, щоб мати більше часу, аби розібратися. Краще не спростувати, ніж помилитися. Пересічним користувачам радимо у таких випадках просто утриматися від поширення: не знаєш – не чіпай. На жаль, часто українці поширюють все, що «погано лежить». Інколи поширена інформація дійсно може виявитися достовірною. Але поруч з дезінформацією це ще гірше – наявність правди легалізує фейкову частину контенту. Цей метод вигадали ще за часів нацистської пропаганди, а тепер активно послуговуються в (про)російських медіа.
До речі, про Росію. 90% усіх фейків, які ми спростовуємо – саме з країни агресора. Ні, ми не шукаємо фейки на російських сайтах-сміттярках. Російські інформаційні вкиди – це також переважно не наш профіль. Ми приділяємо увагу, насамперед, тим фейкам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. Просто в цей простір українці несуть брехню із ru-зони й у більшості випадків не обтяжують себе перекладом або адаптацією до наших реалій.
В українських соцмережах теж є брехня, але значно менше. Для наочності розберімо кілька найпоказовіших фейків. До речі, зазвичай не ми обираємо теми для спростування. Беремо ті теми, на які найбільший запит від наших читачів. І перший – саме той приклад.
Кілька прикладів спростувань абсурдних фейків у соцмережах:
1. Знову про чіпи. На YouTube-каналі «Екатерина Коваленко» опублікований відеоролик, у якому глядачів переконують, що італійський уряд озвучив план про чіпування людей.
Найважче в цьому фейку – це передивитися 12 хвилин маячні. Жінка в кадрі сипле різними статтями, навіть з авторитетних видань. Від цього складається враження, що вона щось знає, що її слова мають сенс. До того ж, це її убезпечує від викриття – ну хто буде перечитувати всі ті статті? Ми теж все не читали. І не треба, є метод достатнього спростування.
Наприклад, наприкінці відео вона апелює до European Chips Act (Європейський закон про чіпи). Відштовхуючись від нього, вона вже будує свою конспірологічну теорію про те, що людей хочуть зробити ледве не роботами. Просто перевіряємо цей акт і бачимо, що він геть про інші чіпи – для різних виробів. Зараз вони використовуються ледве не в кожному приладі. Далі знаходимо статтю наших колег про дефіцит напівпровідників, з якими зіткнулися і глобальні корпорації, і все стає зрозуміло. ЄС хоче «ухвалити закон про мікросхеми, який має на меті збільшити потужність напівпровідників Європи та посилити її нові прагнення до стратегічної автономії».
Власне, цього достатньо, аби зрозуміти рівень обізнаності спікерки, яка поширює фейк. Вона просто побачила знайоме слово чіп, а решту вже вигадала. Навіть не вчитувалась, що там і до чого.
2. Типовий фейк про розпилення отрути з літаків над українськими містами. Коротка передісторія: депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич опублікував на своїй сторінці у Facebook відео з літаком, який низько летить над Львовом, а за ним – шлейф чорного густого диму. Пізніше він пояснив, що або у літака пошкоджений один із двигунів, або літак дуже старий і тому залишає такий інверсійний слід. Згодом це відео розлетілося антивакцинаторськими групами й на одній зі сторінок зібрало 67 тис. поширень.
Нам поки не вдалося з’ясувати, що це за літак і що саме з ним сталося (і чи сталося), але ми спростували твердження, що буцімто він розпилює якусь невідому речовину. Екстраординарні твердження вимагають екстраординарних доказів. Чи надали їх фейкороби? Ні. За ключовими словами англійською мовою ми відслідкували, що цей фейк циркулює вже казна скільки років. Роз’яснення теорії змови про хіміотраси ми банально знайшли на англомовній Вікіпедії, але ми її використовуємо не як самодостатнє джерело. Якісна стаття у Вікіпедії має посилання на першоджерела. От ними ми й послуговувалися.
3. Шахрайські схеми – наша постійна рубрика. У цьому дописі, наприклад, ми описали історію, як з шахраї вкрали з картки 6 тис. грн, залучивши до цього фейковий сайт OLX. Пізніше компанія сама склала інструкцію, як не повестись на шахраїв, які працюють від імені її компанії. Ми, скориставшись цими порадами, також склали список порад, як розпізнати фішинг.
Є безліч інших прикладів шахрайських схем: одна з таких – «легалізувати» шахрайський розіграш за допомогою фото відомої персони. Якось нам спростовувати інформацію від шахраїв, які для свого оголошення використали фото журналіста Дмитра Комарова, поруч із президентським подружжям Зеленських. На фото Олена Зеленська тримає в руках білий аркуш, на який «прифотошопили» планшет з відкритим сайтом опитування, проходження якого обіцяли грошову винагороду.
У таких випадках ми радимо перевіряти фото у пошуковику Google, де ви знайдете оригінальне зображення, а також перевірити особисті сторінки так званих «переможців», які пишуть під рекламним постом схвальні вігуки
4. Міфи про неземне походження коронавірусу. У березні 2020 року, на початку пандемії коронавірусу, низка західних ЗМІ та українських сайтів-сміттярок поширили неправдиву новину про те, що «коронавірус потрапив на Землю з космосу – на метеориті, який 11 жовтня 2019 року вибухнув над північним сходом Китаю. Таким чином він поширився по всьому світу вітром».
Ключове, що я хочу процитувати з допису, де ми розвінчуємо цей міф – автори фейків і спростувальники апріорі в дуже нерівних умовах. Фейкороби можуть вигадати будь-яку маячню, а фактчекери хай потім мучаться – аргументовано спростовують. Але це так не працює. Надзвичайні твердження вимагають надзвичайних доказів.
5. Ще одна поширена тема – хтось передбачив пандемію ще задовго до її початку: «Муаммар Каддафі ще в 2009 році передбачив рукотворну пандемію». В цьому спростуванні було достатньо знайти виступ Каддафі. Ми його прослухали, а щоб упевнитися, що ми все правильно все зрозуміли, звірилися зі стенограмою виступу. Каддафі справді припускав створення вірусів і висловлював стурбованість з приводу продажу вакцин. Але він конкретно не сказав, що «вони створюватимуть віруси і продаватимуть вам протиотруту, потім робитимуть вигляд, що їм потрібен час на вирішення проблеми, тоді як воно вже в них буде».
***
Зміст продукції є винятковою відповідальністю сайту ZAXID.NET та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Ми використовуємо