Україна просить у Німеччини системи протиракетної оборони, – ЗМІ

Україна звернулася до Німеччини з проханням надати сучасні зразки оборонного озброєння, за допомогою якого могла б захистити узбережжя Чорного моря в разі збройної агресії РФ. Про це пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на наявний у розпорядженні редакції список озброєнь.

Прохання аргументується тим, що після перекидання російських військ до українських кордонів і їх раптового «відведення», українське узбережжя Чорного моря залишається можливою мішенню для вторгнення РФ.

Йдеться, зокрема, про системи протиповітряної оборони, боєголовки для протикорабельних ракет типу «SeaSpear», зенітні знаряддя типу «GDM-008 Millennium», безпілотні підводні системи «SeaCat» і «SeaFox» для виявлення і знешкодження морських мін.

За даними журналістів, Київ уже просив у Берліна корвети, але марно – представники вищих ешелонів влади Німеччини не змогли домовитися між собою.

Учасники переговорного процесу з обох сторін повідомили виданню, що проти виступає міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. Водночас спадкоємиця Ангели Меркель на посаді голови ХДС, міністерка оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер відкрита до переговорів.

Голова Комітету Бундестагу у закордонних справах Норберт Рьоттген вважає, що залишати Україну без оборонного озброєння тоді, коли Москва погрожує війною, неправильно.

Але його колега Родеріх Кізеветтер (ХДС) скептично ставиться до такої ідеї, хоча й не виключає можливості поставки зброї і боєприпасів в разі подальшої ескалації ситуації з боку Росії.

А голова Комітету Бундестагу у справах ЄС Гюнтер Кріхбаум вимагав відмовитися від реалізації російського проєкту газопроводу «Північний потік-2», якщо РФ не припинити агресію щодо України: «Я завжди був прихильником «Північного потоку - 2», але зараз я запитуюся, чи не час переосмислити власну позицію. Якщо Росія не припинить свої спроби шантажу, ми, на жаль, будемо змушені зробити висновок: цей проект більше не є нашою відповідальністю».

Питання поставок озброєння і військової техніки до регіону конфлікту завжди слід розглядати критично, вважає член Комітету Бундестагу з оборони, депутат від фракції «зелених» Тобіас Лінднер. Тим не менш, Лінднер готовий обговорювати постачання суто оборонних озброєнь, які дозволяти стримати Москву і не дати їй окупувати інші українські території, зокрема, систем розвідки і розмінування.

Представник партії «зелених» у закордонних справах Омід Нуріпурдав дав зрозуміти, що не бачить підстав не надавати Україні технічну допомогу в розмінуванні території, зокрема від морських мін.

Впливові члени парламентської групи ХДС закликають посилити європейські санкції у випадку подальших агресивних дій з боку Росії. Родеріх Кізеветтер вимагає фінансових і економічних санкцій проти РФ, а також заборону на в'їзд оточенню Путіна і представникам впливових олігархічних кланів.

У матеріалі наголошується, що офіційний Київ стурбований діями Росії поблизу своїх кордонів і в окупованому Криму. Попри заяву міністра оборони РФ Сергія Шойгу про відведення військ, Кремль може спробувати реалізувати наступ на цьому напрямку, щоб пробити сухопутний коридор на тимчасово окупований півострів.

Попри допомогу союзників, можливості України дати відсіч обмежені - частина українського флоту залишилася в Криму після окупації Росією в 2014 році.

Скупчення російських військ на кордонах із Україною: що відомо

Ще на початку березня окупаційна влада «ДНР» заявила про вихід з перемир'я на Донбасі. Командири дозволили бойовикам відкривати «попереджувальний» вогонь по позиціях Збройних сил України.

Облаштування бойовиками нових позицій супроводжувалось постійними обстрілами позицій ЗСУ і втратами серед українських військових.

Після цього розвідка зафіксувала незвичне підвищення військової активності з боку Росії. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак під час доповіді в ​парламенті 30 березня заявив про нарощування Росією військ поблизу українського кордону – вони зосереджені в окупованому Криму, а також у Ростовській, Брянській і Воронезькій області.

Розвідка, зокрема, повідомила, що Росія готується до дій, які мають спровокувати військову відповідь України на лінії зіткнення сторін на Донбасі. Не виключають там і спроби просування російських окупаційних військ углиб території України.

Згодом Європейське командування збройних сил США привело війська у бойову готовність, а ЦРУ підтвердило, що нарощення військ Росії має ознаки підготовки до вторгнення.

За оцінками Міноборони, Росія стягнула на північно-східний напрямок поблизу кордону з Україною понад 100 тис. своїх військовослужбовців і продовжуватиме нарощувати ударне угруповання щонайменше до кінця квітня.

У Росії заявляють, що війська перекидають через нібито «загрозу НАТО» і погрожують Україні «наслідками для державності» у разі вступу до Альянсу.

На тлі підвищення військової активності Росії Україна провела кілька консультацій із державами-партнерами (зокрема, президент США Джо Байден зателефонував Зеленському), а посли країн НАТО провели термінове засідання.

НАТО, міністри закордонних справ «Великої сімки» вимагають Росію припинити дії біля кордонів з Україною. Західні партнери також заявляють про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емануель Макрон та президент України Володимир Зеленський 16 квітня закликали Росію відвести війська від українського кордону.

22 квітня Росія оголосила про початок відведення своїх військ від українських кордонів. Зі слів міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські війська завершили свої нібито навчання у Південному та Західному військових округах та почнуть повертатися на місце постійної дислокації вже з п’ятниці, 23 квітня.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team (CIT) вважають, що можливість російського вторгнення зберігається. Так, незважаючи на заяву Шойгу про відведення військ, техніка та зброя 41-ї армії залишається на полігоні під Воронежем. Особовий склад зможе повернутися назад за кілька днів.